Конференція з питань відновлення України (URC 2026) відбулася у місті Ґданськ 25–26 червня 2026 року за спільної організації Республіки Польща та України.
Мета URC 2026 — посилити міжнародну підтримку відбудови країни, а також стимулювати інвестиції в український бізнес.
Захід сфокусувався на секторах, які найбільше постраждали від російської агресії: енергетиці, критичній інфраструктурі та логістиці.
Конференція також посилила фокус на зміцненні безпекових спроможностей України, включно з новим безпековим виміром, запропонованим Республікою Польща, який став новою складовою URC 2026 у Ґданську. Зміцнення обороноздатності України розглядається як необхідна передумова для ширшої відбудови та довгострокового розвитку.
Як платформа високого рівня для сприяння інвестиціям URC об’єднала міжнародних, суверенних та приватних інвесторів з метою прискорення укладення угод і розбудови основ для довгострокової економічної трансформації.
URC 2026 зібрала широке коло учасників, включно з главами держав і урядів, представниками урядів країн-партнерів, членами національних парламентів, міжнародними організаціями та фінансовими інституціями, бізнес-лідерами, органами місцевого самоврядування та організаціями громадянського суспільства.
Відновлення економіки України потребуватиме мобілізації як внутрішніх, так і міжнародних приватних інвестицій, з використанням сучасних фінансових інструментів, зокрема страхуванням воєнних ризиків. Подальше узгодження регуляторної бази зі стандартами ЄС сприятиме створенню передбачуваних умов для розвитку бізнесу, тоді як ключовим пріоритетом стане трансформація інвестиційних портфелів — у фінансово-життєздатні проєкти, які готові до впровадження. Просування приватизації та державно-приватних партнерств, структурованих належним чином, додатково сприятиме сталому зростанню та прискоренню відновлення. Підсилення рішень фінансового ринку, розширення венчурного капіталу та масштабування довгострокового фінансування будуть ключовими для стимулювання інновацій і відновлення людського капіталу країни. Водночас, разом з цільовою підтримкою компаній у прифронтових регіонах потрібне ширше коло інструментів зниження ризиків — включно з гарантіями, змішаним фінансуванням та механізмами розподілу ризиків — для підтримання ділової активності в умовах підвищених ризиків.
Особливий акцент було зроблено на розвитку переробної та виробничої промисловості України, які, як очікується, стануть основою майбутньої економічної моделі країни, забезпечуючи виробництво продукції з вищою доданою вартістю, диверсифікацію експорту та підвищення економічної стійкості. Зусилля з відбудови також будуть спрямовані на сприяння сталому розвитку бізнесу шляхом інтеграції захисту довкілля та кліматично стійкої інфраструктури у процеси планування та реалізації. Пріоритет надаватиметься підходам «зеленої» відбудови, рішенням циркулярної економіки, а також узгодженню з екологічними та кліматичними стандартами ЄС.
Відновлення людського капіталу України потребує комплексної соціальної стратегії, що охоплює дітей і молодь, внутрішньо переміщених осіб, покращення освіти, охорони здоров’я (включно з реабілітацією, протезуванням та психічним здоров’ям), а також системи реінтеграції ветеранів. Усі ці елементи мають функціонувати узгоджено та залишатися гнучкими, забезпечуючи швидке реагування на зміни соціальної структури та потреб ринку праці. Інвестиції у реабілітацію та соціальну згуртованість є ключовими для відновлення добробуту та зміцнення суспільних зв’язків. URC також сприяла обговоренню шляхів залучення українців, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну Росії у пошуках безпеки, а також української діаспори до підтримки демографічного та економічного відновлення. У цьому контексті Людський вимір також підкреслив важливість участі діаспори у питаннях сталого відновлення України. Насамкінець, URC мала на меті зміцнення культурних зв’язків між українським та європейськими суспільствами, а також розвиток партнерств для захисту національної спадщини, що є важливими для просування відновлення України та підтримки її інтеграції до Європейського Союзу. Ці пріоритети мають стати основою ширших дискусій щодо адаптації економічної моделі України до нових демографічних і соціальних реалій.
Органи місцевого та регіонального самоврядування відіграють центральну роль у відбудові України, і URC 2026 приділила особливу увагу формуванню стійких громад через сталий розвиток міст і сільських територій, модернізацію житлового фонду, децентралізовані енергетичні системи та зміцнення місцевої економіки. Ці зусилля спиратимуться на експертизу партнерів у сфері врядування та відновлення, а також сприятимуть укладенню угод про співпрацю між українськими органами місцевого самоврядування (ОМС) та їхніми міжнародними партнерами. Особливу увагу було приділено громадам, які потребують значного нарощування спроможностей та матеріальної підтримки. Крім того, у межах цього виміру обговорили важливість комплексного та інтегрованого підходу до відбудови, що забезпечує узгодженість і взаємне підсилення політик у сферах житлового забезпечення, транспортної сполучуваності, регіонального та місцевого розвитку. У межах напряму місцевого врядування Республіка Польща та Україна мають намір створити спільну платформу для налагодження прямої комунікації між ОМС. Цей механізм сприятиме прискоренню обміну інформацією, найкращими практиками та координації реагування на кризи. Використовуючи досвід Республіки Польща у розвитку громад та подоланні викликів на шляху до вступу в ЄС — багато з яких є подібними до поточних трансформацій в Україні — платформа має на меті допомогти Україні прискорити відбудову шляхом впровадження перевірених і ефективних рішень.
Вступ до ЄС є ключовим шляхом розвитку для України. URC 2026 сприятиме обговоренню реформ, пов’язаних з процесом приєднання, економічної інтеграції з ЄС, важливості стабільних політичних інституцій, верховенства права, судової реформи, прав людини та ефективної державної служби. Європейський вимір також забезпечить конструктивний діалог щодо прогресу реалізації Плану України та заходів, що здійснюються в межах інструменту Ukraine Facility.
Оборонно-промисловий потенціал України є не лише критично важливим для її безпеки, а й виступатиме рушійною силою відновлення та економічного зростання. Серед пріоритетних тем — протиповітряна оборона, координація розвідки, безпілотні технології, а також військова мобільність. Окрему увагу було приділено захисту цивільної інфраструктури, зокрема енергетичних та промислових потужностей. Особливий акцент був зроблений на гуманітарному розмінуванні забруднених територій України, а також на подальшому зміцненні національної системи розвитку та управління мережею цивільних укриттів із урахуванням досвіду, набутого Україною. Крім того, Безпековий вимір охопив ширші питання стійкості, важливі як для України, так і для ЄС, зокрема національний спротив як складову доктрини всеохопної оборони, технології подвійного призначення та штучного інтелекту, а також протидію дезінформації. URC 2026 сприяла розвитку міжнародного оборонного співробітництва, партнерств у сфері оборонної промисловості та технологічної підтримки. Також конференція створила можливості для інвестицій і співпраці між українськими і польськими оборонно-промисловими комплексами, зокрема у прикордонних регіонах. Окремо було відзначено досвід, який українці привносять до євроатлантичної системи безпеки, а також цінність їхньої експертизи у сфері військових технологій, процесів оборонних реформ і стратегічного планування.
Форум відновлення (Recovery Forum) — інтерактивна офлайн-платформа для зацікавлених українських, польських та міжнародних сторін з метою ведення відкритого діалогу, обміну найкращими практиками, налагодження партнерств та пошуку рішень щодо залучення приватного сектору до відбудови. Ключові для просування відновлення і реконструкції України, а також залучення інвестицій, воркшопи охопили широкий спектр практичних питань з обговоренням на експертному рівні.
Бізнес-ярмарок (Business Fair) — відбулися презентації та виставки українських, польських і міжнародних компаній, сприяючи співпраці між органами місцевого самоврядування, бізнесом різних масштабів та інвесторами, а також створюючи нові можливості для інновацій і сталого економічного зростання.
Інфраструктурна платформа (Infrastructure Platform) — працювала паралельно з усіма вимірами URC 2026. Вона була структурована навколо чотирьох напрямів:
1) транспортне сполучення — відновлення та модернізація доріг, залізниць, портів і майбутніх аеропортів для інтеграції до мережі TEN-T;
2) енергетична стійкість — розвиток розподіленої генерації, підвищення енергоефективності та інтеграція до ENTSO-E;
3) цифрова трансформація — впровадження «розумних» технологій для управління інфраструктурою та прозорої відбудови;
4) поступове узгодження транспортного, енергетичного, прикордонного та митного регулювання України зі стандартами ЄС. У межах Інфраструктурної платформи також розглядалася роль та інвестиційні потреби України і держав-членів ЄС у розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури з метою зміцнення економічної стійкості України, відновлення стратегічного торговельного потенціалу та посилення обороноздатності.
Енергетична платформа (Energy Platform) — окремий діалог високого рівня, що об’єднав уряди, міжнародні фінансові організації, енергетичні компанії та інвесторів для обговорення трансформації енергетичного сектору України в умовах війни та його інтеграції до європейської енергетичної системи. Платформа зосередилася на чотирьох взаємопов’язаних напрямах:
1) енергетична стійкість і безпека;
2) нова Енергетична стратегія України;
3) співпраця державного та приватного секторів у створенні нової децентралізованої енергосистеми;
4) мобілізація інвестицій і розвиток ринку. У межах Енергетичної платформи також було приділено увагу ролі України та її міжнародних партнерів у зміцненні регіональної енергетичної безпеки та просуванні інтеграції України до європейського енергетичного простору.
Керівний комітет та зустріч на рівні міністрів Української платформи донорів — традиційно на полях Конференції з питань відновлення України Українська платформа донорів провела діалог високого рівня за участі представників Уряду України, країн «Групи семи», Європейського Союзу, міжнародних фінансових інституцій та ключових держав-партнерів. У центрі уваги засідання Керівного комітету були ключові пріоритети, зокрема забезпечення бюджетних потреб України, просування реформ, у тому числі реформи управління державними інвестиціями, посилення стійкості та відновлення України, зміцнення енергетичної безпеки, а також розширення приватних інвестицій і залучення приватного сектору. Міністерська зустріч визначила політичні орієнтири для подальшої роботи Української платформи донорів, посилила координацію між міжнародними партнерами та виконавцями програм, а також підтвердила довгострокову міжнародну підтримку сталого відновлення, стійкості та європейської інтеграції України.
Форум аналітичних центрів (Think-Tank Forum) — окремий сфокусований захід для залучення різноманітної аналітичної експертизи для обговорення відновлення України. Форум об’єднав широке коло дослідницьких установ для надання аналітики, заснованої на доказах, підтримки стратегічного діалогу та формування політик у ключових сферах відбудови та довгострокового розвитку.